Рубрики
Статьи

«Ніде 100 грам випити. Навіть «Епіцентр» запресували» — як проходять у містах перші карантинні вихідні

14-15 листопада в Україні вперше запровадили карантин вихідного дня. У більшості міст країни не працюють торговельно-розважальні центри, спортзали,ринки, театри й кінотеатри. Кафе, ресторани й бари – пропонують продукцію лише на виніс. За дотриманням карантинних норм слідкують поліцейські та працівники Держпродспоживслужби.

Карантин вихідного дня діятиме до кінця листопада, за рішенням уряду. Працювати по суботам та неділям дозволено лише продуктовим магазинам, аптекам, автозаправкам.

Частина обласних центрів відмовилися виконувати розпорядження Кабміну. У Львові, Житомирі, Черкасах, Тернополі – відмовилися впроваджувати карантин. Міськрада Львову оголосила робочими суботи та неділі.

«Якщо Вам заборонятимуть працювати, то дзвоніть на гарячу лінію. Наші юристи допоможуть», — заявив мер Львову Андрій Садовий.

— На роботі був дуже тяжкий тиждень. Хотів на вихідних розслабитися. Але кафе усюди закриті. Ніде 100 грам випити. Навіть гіпермаркет влада запресувала — кав’ярні та їдальні усередині позакривали, — каже чоловік років 40 біля входу в «Епіцентр» на вул. Полярна, 20Д, у Києві.

В гіпермаркеті закриті усі відділи. Повноцінно працює лише «Сільпо» на другому поверсі та аптека на першому. Кафе «Шоколадниця» пропонує каву на виніс. За порядком стежать щонайменше п’ятеро поліцейських.

Біля центрального входу в черзі клька десятків людей. Приїхали отримати будівельну продукцію, яку замовили та оплатили в інтернеті. Речі їм виносять працівники «Епіцентру». Перед цим – вимірюють тмпературу.

Уряд тільки проблеми навчився створювати людям

— Такий карантин – це повна дурня. Уряд тільки проблеми навчився створювати людям, а не вирішувати їх. Гади, — молода жінка у короткій червоній куртці говорить з чоловіком поруч. – В магазині вибір завжди більший був. Могли би кращий унітаз узяти, а не отаку ху..ю.

На пару оглядається кремезний дядько попереду.

— Говоріть тихіше. Всі так само невдоволені, як ви. Чого лаятися? В мене онука з роду таких слів не чула, — випалює. За руку тримає дівчинку років 7.

Жінка зиркає на дитину, червоніє.

— Вибачте.

Що, не пускають? – питаю у жінки в зимовій куртці біля столичної кав’ярні на станції метро Теремки.

— Та нет, карантин же. Вот спрашивала, можно ли немного посидеть внутри. Нужно срочно отправить по работе кое-что. Не разрешили, — розповідає.

Проходжу всередину кав’ярні. На столах — перевернуті стільці, одразу перед вхідними дверима — стіл, на якому цукор для напоїв, антисептик і меню.

— Лише на виніс працюємо. Такі правила, — каже офіціантка Олена.

Працівники — у масках та гумових рукавицях. Заходити далі вхідних дверей — не дозволяють.

У метро на станції «Теремки» десятки людей в масках. Дехто опускає її під ніс. На станції й у вагоні тримають дистанцію. Пасажири поруч не сидять. В одному вагоні — до 20 людей.

— У внука завтра день рождение. Он уже взрослый — будет 14 лет. Хотела купить что-то интересное. Поехала, а все закрыто. Вот возвращаюсь домой. Буду печь его любимый торт — «Птичье молоко». Или просто куплю. Устала с этими поездками на метро и в маршрутках, — перемовляються між собою жінки, які зайшли до вагону на станції метро «Деміївська».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *