Рубрики
Новости Украины

Колишній білоруський спецпризначенець готовий свідчити в ОГП у “справі Шеремета”

Колишній співробітник спецпідрозділу “Алмаз” МВС Білорусі Ігор Макар висловив готовність дати свідчення в офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ.
Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.

Про це Макар повідомив у понеділок, 4 січня, під час спілкування із журналістами Суспільного.

Макар заявив, що передав записи не тільки журналістам, але й українським правоохоронцям.

“Ми робили все, щоб дати розголосу, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи приблизно в грудні”, – розповів викривач.

Ексспецзназівець покинув Білорусь і зараз проживає в одній з країн Євросоюзу.

За словами Макара, з ним вже (в понеділок, 4 січня – Н.) зв’язувалися представники українських спецслужб, але офіційного допиту ще не було.
Викривач погодився на співпрацю, заявив про готовність дати свідчення офісу генерального прокурора і навіть відвідати Київ, якщо це буде потрібно.

“Коли буде така необхідність, будуть якісь факти, я, звичайно, буду повідомляти. А коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, – я готовий”, – запевнив він.

“Я планую прилетіти у Київ. Не знаю, коли. Це залежить від спецслужб України. Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність чи будуть якісь факти, я, звісно, буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, — я готовий”.

Макар уточнив, що Вадима Зайцева, голову КДБ Білорусі у 2008-2012 роках, записував один з його підлеглих. Зараз цей колишній співробітник КДБ теж знаходиться в ЄС.

За словами Макара, матеріали прослуховування потрапили до нього ще у 2012 році. На плівках він почув ім’я свого друга Олега Алкаєва – колишнього начальника Мінського СІЗО, в якому приводяться у виконання смертні вироки.
У 2001 році Алкаєв виїхав з Білорусі і опублікував книгу про страти і позасудові розправи в СІЗО Мінська. У 2007 році її видав Павло Шеремет.

Макар стверджує, що спершу передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати життя Алкаєва та інших своїх знайомих – екскомандира бригади спецназу Володимира Бороданя і начальника відділу МВС Білорусі з боротьби з корупцією В’ячеслава Дудкіна. Їхню ліквідацію теж обговорювали фігуранти “плівок”.

Викривач наполягає, що не міг надати запису гласності раніше через те, що існувала загроза його життю.
Однак на питання, чому “плівки” не були опубліковані відразу після вбивства Шеремета, прямо він не відповів.

Він додав, що поштовхом для публікації записів стала політична ситуація в Білорусі після виборів президента.

“Я бачу, як народ повстав проти цього диктаторського режиму. Усі ці побиття, звірства над власним народом. Я зрозумів, що саме зараз як ніколи необхідна і важлива моя підтримка. Саме тому я його опублікував. І я, напевно, готовий пожертвувати своїм життям, щоб для Білорусі усе це припинилося, диктаторський режим, і щоб Білорусь стала вільною.
Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета.
Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні”.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *